- хрумати
- (видавати хрумкіт; їсти що-н. із хрумкотом), хрумтіти, хрумкати, хрупати, хрупотіти
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
хрумати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Видавати хрумкіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || розм. Їсти. 2) неперех. Видавати тріск, хрускіт … Український тлумачний словник
хрумати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
хрумати — хрумам, маш, Рс. Видавати хрумкіт при розжобуванні їжі … Словник лемківскої говірки
захрумати — і захру/мкати, аю, аєш, док., розм., без додатка і чим. Почати хрумати, хрумкати, їсти з хрустом, хрумтінням … Український тлумачний словник
похрумати — аю, аєш, док., розм. 1) перех. З їсти, хрумаючи (перев. все чи багато чогось). 2) перех. і неперех. Хрумати якийсь час … Український тлумачний словник
похрумувати — ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Хрумати стиха або час від часу … Український тлумачний словник
хрум — I у, ч., розм. Те саме, що хрумкіт. II хрум хру/м, виг., розм. 1) Звуконаслідування, що означає тріск під час розжовування їжі. 2) діал. Уживається як присудок за знач. хрумати … Український тлумачний словник
хрумання — я, с., розм. Дія за знач. хрумати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
хрумкати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хрумати … Український тлумачний словник
хрумсати — аю, аєш, недок., розм., зах. Хрумати, хрумкати … Український тлумачний словник